Російський військово-промисловий комплекс припинив серійне виробництво реактивних безпілотників “Герань-3”. За інформацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України, ця модель стала лише проміжною ланкою перед запуском нового ударного дрона “Герань-4”. Такі зміни свідчать про подальшу модернізацію російських безпілотних систем та спроби адаптувати їх до сучасних умов війни. Ця інформація вже потрапила до новини України, адже безпосередньо стосується розвитку озброєння країни-агресора. Про деталі також повідомляє 24 канал, а експерти відносять ці дані до категорії термінові новини України.
Чим відрізнялася “Герань-3”
За даними української розвідки, новий безпілотник створювався на базі вже відомої моделі “Герань-2”. Конструктори практично не змінювали аеродинамічну схему та планер, однак головною особливістю став перехід від поршневого двигуна до реактивної силової установки Telefly JT80.
Саме це рішення дозволило значно збільшити швидкість польоту. Якщо попередні версії були повільнішими, то “Герань-3” могла розвивати швидкість приблизно від 300 до 370 кілометрів на годину.
Максимальна дальність польоту безпілотника, за наявною інформацією, сягала близько тисячі кілометрів.
Іноземні комплектуючі залишалися важливою складовою
Фахівці ГУР встановили, що конструкція реактивного дрона містила щонайменше 45 компонентів іноземного виробництва.
Серед обладнання використовувалися інерціальна навігаційна система SADRA, модулі вимірювання атмосферного тиску, блоки розподілу живлення та інші електронні вузли.
Для навігації застосовувалася супутникова система “Комета-М12”, оснащена адаптивною антенною решіткою CRPA із дванадцятьма елементами. Така технологія дозволяла підвищити стійкість безпілотника до засобів радіоелектронної боротьби.
Конструкція майже не змінилася
Попри використання нового двигуна, більшість інших систем залишилися аналогічними до тих, що застосовувалися на “Герань-2”.
Зокрема, російські розробники використали ту саму камеру та систему передачі відеосигналу, а значна частина електронних компонентів залишилася без суттєвих змін.
Саме тому експерти вважають “Герань-3” проміжною моделлю, яка дозволила протестувати використання реактивної силової установки без повного перепроєктування безпілотника.
Наступним етапом стала “Герань-4”
У Головному управлінні розвідки повідомляють, що Росія вже переходить до виробництва новішої моделі — “Герань-4”.
Новий безпілотник також має приблизно три метри розмаху крила та близько трьох із половиною метрів довжини, однак його маса збільшилася приблизно зі 350 до 450 кілограмів.
Конструкцію планера адаптували під більш потужний реактивний двигун Telefly LX-WP-160, що дозволило покращити льотні характеристики апарата.
Очікується, що нова силова установка забезпечить вищу крейсерську швидкість, а також більшу дальність польоту.
Росія змінює підхід до виробництва озброєння
Представники української розвідки звертають увагу, що російський оборонний комплекс дедалі більше концентрується на виробництві тих видів озброєння, для яких ще вдається отримувати необхідні комплектуючі.
Раніше в ГУР також повідомляли, що Росія призупинила виробництво та використання окремих типів ракет, зокрема “Кинджал” і Х-32.
На думку фахівців, це може свідчити про переорієнтацію ресурсів на більш ефективні системи озброєння, які простіше виробляти в умовах санкційних обмежень.
Українська розвідка продовжує відстежувати зміни у військово-промисловому комплексі держави-агресора, адже подібна інформація допомагає оцінювати потенційні загрози та прогнозувати подальші дії російської армії. Саме тому такі повідомлення регулярно потрапляють до новини України, а інформація про нові розробки противника залишається серед найважливіших тем у категорії термінові новини України, про які оперативно інформує 24 канал.
